13.06.2023. В Києві відбувся круглий стіл на тему “Електричний громадський транспорт у контексті післявоєнного відновлення України”, організований "Центром транспортних стратегій" спільно ГО "Віжн Зеро". У ньому взяли участь представники українських виробників громадського транспорту та інфраструктури до нього, профільні експерти галузі, громадські активісти та деякі представники органів влади, дотичних до теми громадського транспорту.
Віктор Загреба, голова правління ГО Vision Zero, озвучив позицію організації. На її думку, Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, на жаль, не займається темою міської мобільності і міського транспорту. Уся відповідальність у цій сфері перекладається на міста. Ми детально проаналізували План відновлення України, що був представлений у Лугано в липні 2022 року. Слова "трамвай" і "тролейбус" зустрічаються в ньому двічі, а слова "автомобіль" і "автомобільний" - 175 разів. Це є яскравим свідченням пріоритетів нашого уряду.
Олександр Красноштан, транспортний експерт: Містам треба планувати свої потреби в закупівлі нового рухомому складу. Однак у цьому питанні слід визначитись з підходом до визначення цих потреб. Зараз наші міста дуже часто визначають потреби в оновленні рухомого складу механічно: є 100 старих трамваїв, їх треба замінити на 100 нових трамваїв. Не можна просто замінювати один рухомий склад на інший, варто це робити з наголосом на розвиток системи громадського транспорту, використовуючи при цьому транспортне моделювання.
Дмитро Кисилевський, народний депутат України, заступник голови комітету ВРУ з питань економічного розвитку: Перш за все, ми маємо відповісти на питання: якого відновлення ми, як країна, потребуємо? Чи ми потребуємо відновлення, коли іноземні компанії привезуть своє іноземні обладнання, машини, працівників і відновлять нам країну? В нас буде дуже красива країна, але вона, на жаль, буде порожня, тому що ніхто не захоче повертатись через відсутність роботи. Якщо застосувати інший підхід, коли у відновлення будуть залучені українські компанії, що будуть постачати необхідні матеріали, верстати, транспортні засоби, то ми отримаємо відновлену країну, роботу для українських громадян і податки в бюджет, з яких ми зможемо фінансувати армію та, можливо, будемо повертати ті гроші, котрі ми зараз позичаємо, оскільки іншого варіанту в нас нема. На мою думку, відповідь очевидна, яке саме відновлення нам потрібне.
Дмитро Беспалов, викладач КНУБА, директор компанії "ПроМобільність" висловився, що громадський транспорт – це основа економіки. Оновлення рухомого складу важливе, але інфраструктура важливіша, адже оновлення інфраструктури може забезпечити більшу локалізацію продукції і більшу кількість робочих місць.
Інеса Кердівара, заступниця генерального директора компанії “Татра-Юг”: Дуже часто ми чуємо від представників міст чи комунальних компаній, які обслуговують громадські перевезення, що розвиток громадського транспорту не на часі. Але цій сфері треба приділяти увагу вже зараз, оскільки ми маємо низку питань, які треба вирішувати нагально. Це і відсутність бюджетної програми фінансування громадського транспорту. Також існують проблеми в системі публічних закупівель. Наприклад, у нас досі нема можливості вказати локалізацію виробництва як один із критеріїв оцінки постачальників рухомого складу. Україна не зможе постійно жити з кредитних коштів, тому потрібно інвестувати у власне виробництво.
Володимир Будзан, комерційний директор "Електронмаш", розповів, що часто після поставки трамваїв згідно із контрактом, їм доводиться пів року чекати на оплату їх продукції від міжнародного донора, котрий надає м. Львову кредит власне на закупівлю трамваїв. Це негативно впливає на роботу підприємства, суттєво гальмуючи подальше виробництво.
Сергій Вовк, директор Центру транспортних стратегій: Модель відносин України з міжнародними фінансовими організаціями зараз проходить етап перезавантаження. Ті процедури, які існували в довоєнний період, зокрема, щодо регламентації швидкості оплати, зараз так швидко не працюють. Це настільки розтягується в часі, що навіть за умови доступності цих коштів, ми будемо відновлювати Україну дуже довго. У вирішенні цього питання має бути двосторонній рух. З одного боку, Україна має продемонструвати вищий рівень прозорості, наприклад, у сфері публічних закупівель. У той же час європейські фінансові установи - ЄБРР та ЄІБ - теж мають спростити процедурні вимоги, які є в них для проведення тендерів і платежів по ним. Я коротко називаю це "фінансовим Рамштайном" за аналогією зустрічей на авіабазі "Рамштайн". Ми зуміли створити новий механізм співпраці в питанні постачанні зброї, який дозволяє Україні показувати свої потреби, а Європі і світу в цілому швидше на це реагувати. Так само ми маємо працювати і над питанням відновлення України. Я сподіваюсь, що кардинальні зміни ми вже побачимо в найближчий час. Думаю, що на конференції в Лондоні [Ukraine Recovery Conference 2023 - ЦТС] ми почуємо якісь позитивні новини в цьому напрямку.
Надія Бігун, заступниця міністра економіки України: Ми знаємо про проблему затримок платежів від міжнародних фінансових установ. Однак вони мають свої складні процедури, на які ми поки що вплинути не можемо. В якості можливого рішення ми зараз працюємо над впровадженням факторингу на кшталт діючої програми "Доступні кредити 5-7-9%". Цей механізм передбачатиме, що банк зможе одразу заплатити гроші постачальнику продукції, а замовник буде вже розраховуватись не з постачальником, а з банком. Якщо представники сектору громадських перевезень мають свої рішення, прошу надсилати свої пропозиції до нашого міністерства.
Станіслав Зінченко, голова Комітету екології та стійкого розвитку Європейської бізнес асоціації: В Україні немає системи фінансування та системи як такої "зелених" закупівель. Це нормальна практика Європейського Союзу, яка базується на Європейському зеленому курсі та Зеленій трансформації, до якої ми йдемо як потенційний член ЄС. Ця норма діє в кожній країні Євросоюзу і вона не суперечить законодавству про закупівлі та запобігання корупції тощо. Будь-які закупівлі, що тією чи іншою мірою сприяють зменшенню вуглецевого сліду, мають підтримку держави, зокрема, й фінансову. В Україні для запровадження такої практики потрібне відповідне правове поле. Крім того, в ЄС існує багато різноманітних фондів, що фінансують такого роду закупівлі. Україна могла б користуватись цими коштами, однак без власної системи "зелених" закупівель, ці гроші лишатимуться недоступними для нас.
Тезу про важливість транспортної інфраструктури більше розвинув Павло Савцов, керівник продажів з напрямків міськелектротранспорту, метрополітену ПрАТ "Плутон". Здебільшого міста України, які до повномасштабної війни масово оновлювали різноманітний рухомий склад електричного транспорту – найчастіше не оновлювали інфраструктуру до нього (колійне господарство, підстанції, контактна мережа тощо). А якщо вже оновлюють, то досить точково, коли стається серйозний вихід з ладу тих чи інших компонентів. Цей підхід необхідно змінити, оскільки нові тролейбуси та трамваї швидко перетворяться на все те ж, що їздило 10 років тому.
Ще чималою, фактично основною проблемою організації роботи міського громадського транспорту є його фінансування. Часто депутати, мери або ж очільники комунальних підприємств вважають, що муніципальні перевізники мають бути не збитковими, а прибутковими. При цьому забуваючи про те, що єдиним джерелом прибутку в них є продаж квитків для оплати проїзду. Дем’ян Данилюк, експерт з громадського транспорту ГО Vision Zero, стверджує, що уряд має ухвалити спеціальну програму з розвитку громадського транспорту, а парламент за неї проголосувати у держбюджеті. Вона б підтримувала закупівлю рухомого складу коштом державного та місцевих бюджетів, а міста натомість мали б брати кредити міжнародних фінансових організацій на модернізацію інфраструктури Самотужки наші міста не зможуть досягти прогресу, і цей сектор й надалі занепадатиме.
Більше думок, висловлених учасниками круглого столу, ви можете прочитати у матеріалі "Центру транспортних стратегій".
У приміщенні міської ради ми поспілкувалися із тамтешніми представниками органів місцевого самоврядування. Серед інших, із заступником міського голови з питань фінансово–економічного і соціального розвитку Ігорем Писклинцем, провідною спеціалісткою відділу торгівлі, транспорту та АПК Іриною Бабій та начальником управління економіки Тарасом Новосельським.
У міських очільників є бажання створити муніципального перевізника задля власного контролю та організації перевезень. Одначе від початку повномасштабної війни міський бюджет цього не може дозволити. Кажуть зробити це буде можливо виключно завдяки ґрантовій підтримці від міжнародних донорів.
